Не дайте душі зачерствіти

народжуються добрими чи злими. Такими вони стають залежно від виховання та умов життя. А оскільки саме в сім'ї здобувається перший досвід моральних відносин та закладаються основи доброти, уважності, чуйності, дбайливості і співчуття, докладайте максимум зусиль, аби для підростаючих поколінь слово толерантність не втратило значення”.

Як відомо, у набутті дитиною будь-якого досвіду велике значення має приклад батьків, родичів. Тож атмосфера, стиль спілкування в родині впливають на формування толерантності у дитини. Навчати ж цьому найкраще, використовуючи в роботі з дітьми бесіди про добрі справи, збагачуючи їхню мову словами “добрий”, “чуйний”, привчаючи роздумувати над своїми вчинками.

Зазвичай ставлення в сім'ї до молодших школярів більш ніж поблажливе. Про них піклуються, віддають найкраще. Однак щоб дитина не виросла егоїстом і бездушність не стала домінуючою рисою її характеру, виховуйте діяльністю, а не повчанням. Наприклад, частіше просіть погратися з молодшим братом чи сестрою , допомогти у домашніх справах, давайте інші нескладні доручення, як-от щодо догляду за домашніми улюбленцями чи кімнатними рослинами. Спонукайте дитину бути доброю та щедрою - ділитися з товаришами іграшками книгами, солодощами.

Прикро спостерігати у дітей відчуття страху та ворожості до оточення. На жаль, не всі вміють нормально спілкуватися, перекрикують одне одного, штовхаються, не можуть поступитися, бо кожен хоче бути лідером. Але найбільше вражає під час індивідуальних бесід з учнями прикра обставина: більшість з них під добротою розуміють лише вміння ділитися. Тобто сприйняття моральних принципів вкрай обмежене. Педагоги, звичайно, роблять все від них залежне, аби дитячі душі не черствіли, однак без участі батьків у цьому процесі спроби прищепити учням високі моральні якості приречені на невдачу. Саме тому вчителі, батьки мають бути союзниками у вирішенні всіх питань.

Л. Сидорчук,

заступник директора

з виховної роботи