На допомогу батькам
Причини травмування дітей
Причина 1. Поведінка самої дитини, яка
отримала травму
Ця причина поділяється на
такі підгрупи:
низький
рівень сенсомоторного розвитку дитини. До травмування призводять низький рівень координації рухів, невміння
володіти своїм тілом, а також відсутність необхідних навиків при виконанні
певних дій;
відсутність або недостатність знань про небезпеку, про
можливі наслідки вибраного варіанту дій;
зневажання відомою небезпекою через більш сильний мотив, наприклад,
через бажання справити враження на значимих для дитини людей;
втома, емоційне збудження, ігровий раж, спортивний азарт та інші
психофізіологічні стани, які впливають на успішність плину тієї чи тієї
діяльності. Основну частину травм цієї підгрупи становлять травми, отримані в
рухливих іграх. При цьому нерідко сильну дезорганізувальну дію на поведінку
дитини справляє бажання досягти найкращого результату, а також змагальний
характер гри, нові завдання, що виникають зненацька, та небезпечні ситуації, в
яких потрібно швидко й самостійно прийняти рішення;
поспіх — ще один емоційний стан, який може дезорганізувати
діяльність. В основному травми, пов’язані з поспіхом, реєструються у підлітків
віком 11–14 років, коли даються взнаки велике навчальне навантаження, заняття в
гуртках, спортивних секціях, виконання домашніх обов’язків тощо. У той самий
час посилюється змагальний мотив не лише в грі, а й у повсякденному житті —
першим добігти до їдальні, роздягальні, першим вибігти на вулицю під час
перерви тощо.
Причина 2.
Дії однолітків, які оточують дитину
Найчастіше діти травмують
одне одного під час гри (біг і наштовхнувся; підліз під гойдалку, яка
розкачувалася, тощо). Але особливу увагу мають привернути випадки, пов’язані з
поведінкою, яка містить елементи фізичного насилля до оточуючих, а іноді й з
цілеспрямованим бажанням завдати болю, продемонструвати свою фізичну перевагу.
Варто відмітити тривожну тенденцію збільшення кількості травм, отриманих підлітками
у бійках.
Причина 3. Дії дорослих, які
оточують дитину
Йдеться про дії дорослих, зокрема батьків, які
призводять до виникнення травмонебезпечної ситуації, а згодом і до травмування
дитини. Найпоширенішою помилкою дорослих (вихователів, учителів, батьків) є
недостатній догляд за дітьми у різних ситуаціях (на воді, на дорозі, на
ігровому чи спортивному майданчику тощо), відсутність контролю за їх
поведінкою. Ще одна помилка дорослих — незабезпечення безпечного середовища для
дітей.
|