Батьківські поради.
Постояти за себе: правила, про які треба розповісти дитині
Ці поради допоможуть вам навчити дитину не дати себе скривдити й постояти за себе.
Нікому не дозволяй порушувати свої права. (Ніхто не має права примушувати вашу дитину діяти проти її волі, загрожувати їй, дражнити або заподіювати біль. Якщо вона почувається некомфортно, варто їй зібратися з духом і захистити себе словами або діями. Але й ваша дитина теж не повинна порушувати права інших людей!)
Будь упевнений у своїх діях і думках. (Підтримуйте у своїй дитині позитивну самооцінку, хваліть за висловлену особисту думку. Хваліть за хороші вчинки, навчіть реагувати на власні помилки. Цінуйте свою дитину за її успіхи, і тоді вона буде впевнена в собі.)
Вір у краще. (Навчіть дитину помічати хороше, не зациклюватися на негативі. Людині-оптимісту простіше сприймати світ, такі люди притягують до себе таких позитивних людей і такий же позитив.)
Ти маєш право на особисту думку.(Слід створювати різні умови ) для спілкування з різними людьми, підключати дітей до цього спілкування, щоб вони вчилися висловлювати свою думку, починати і підтримувати розмову. Досвід спілкування з різними людьми в різних ситуаціях додасть впевненості в собі.)
Битися — не найкращий варіант. (Поясніть дитині, що не завжди бійка є найкращим способом виходу із ситуації зазвичай вони тільки посилює її. Слова набагато краще допомагають в таких ситуаціях.
Ніколи не підтримуй дітей, які дражнять тебе або інших. (Навчіть дитину тому, що в неї й у інших людей є ім'я, яке є справжньою цінністю. Усі інші прізвиська та дражнили слід ігнорувати.)
Ніколи не бійтеся відмовляти і говорити “ні”. ( Важливо, щоб дитина зрозуміла, що в неї є вибір, що вона завжди може відмовитися, сказати “ні”. І, найголовніше, її вибір поважатимуть.)
Звертайся за допомогою. (Навчіть просити дитину про допомогу, якщо вона сама не справляється. У першу чергу варто звернутися до батьків.)
Займайся спортом. (Спорт, особливо якщо є успіхи, дуже піднімає впевненість в собі й у своїх силах. Спорт розвиває терпіння і витримку).
Підготувала
психолог гімназії
Зелінська Т.О.
Поради батькам, які виховують обдаровану дитину:
Найперше - потрібно любити свою дитину. Приймати дитину такою, якою вона є, беручи участь у її розвитку, підтримуючи, а не нав'язуючи свої інтереси, давати дитині можливість вибору. Для розвитку творчого потенціалу, як показали дослідження, необхідна не лише адекватна оцінка сил дитини, але трішки завищена, зазнайкою вона не виросте, зате у неї буде запас сил та впевненість при невдачах, до яких треба готувати змалку.
Батьки повинні бути прикладом, адже дитина свідомо переймає вашу манеру говорити, ходити, працювати, відповідальності за доручену справу. Кожен батько повинен пам'ятати правило: "Не зашкодь!" Адже обдарована дитина більш чутлива, ранима, тому потрібно давати вільний час для того, щоб побути дитині на самоті, поміркувати, пофантазувати. За допомогою тренінгів дати їй можливість глибоко зрозуміти себе та інших. Дорослі часто батьки повинні радитися із психологом щодо виховання обдарованої дитини.
Батьки повинні завжди пам'ятати, що для обдарованої дитини творчість є життєвою необхідністю. Тому дитину потрібно готувати до спостережливості, наполегливості, формувати вміння доводити почату справу до кінця, працелюбність, вимогливість до себе, задоволення від процесу творчості, терпляче ставлення до критики, впевненості при невизначеності, гордості і почуття власної гідності, чулість до аналізу моральних проблем.
Батьки також повинні усвідомлювати, що надзвичайно велика роль у процесі формування особистості обдарованої дитини належить волі. Вольові риси є стрижневими рисами характеру, адже за наявності мети, яку особистість досягає в житті, долаючи перешкоди, є цілеспрямовуючим життя. Цілеспрямовані люди знаходять своє щастя в житті, вони вміють поставити перед собою чітку, реальну мету. Прагнення досягти своєї цілі робить людину рішучою та наполегливою. І.Павлов стверджував, що у вольової людини труднощі лише збільшують бажання реалізувати свою мрію. Вони вміють стримати себе, володіють терпінням, витримкою, вміють контролювати свої почуття за наявності перешкод. Ініціативність і творчість поєднані з наполегливістю, рішучістю та витримкою, допомагають обдарованим дітям самореалізуватися.
Отже, батьки покликані допомогти дитині відкрити її життєве покликання, реалізувати себе як особистість. Вони не мають права втратити обдаровану дитину, бо, втрачаючи талант, обдарування, здібність, вони втрачають майбутнє. Тому батьки повинні бути терплячими, безмежно вірити в дитину, тоді ця дитина виросте хорошою творчою людиною.
Підлітковий вік - вік Вашої дитини, дуже відповідальний для її подальшого розвитку, становлення. Саме в цей період дитина починає ставати дорослою: визначається у світі цінностей, активно набуває досвід спілкування, відкриває та стверджує свою унікальну й неповторну особистість. Саме в цьому віці важливо зробити свідомий вибір орієнтирів свого майбутнього, картинка цього бажаного майбутнього повинна стати більш чіткою та особистісною. Для цього потрібно визначитися й у виборі професійного напрямку.
Кроки до професійного самовизначення
1. Спостерігати за інтересами, здібностями, темпераментом, особливостями пам’яті, уяви сина (дочки).
2. Прислухатися до їхніх відчуттів, бажань, інтуїції.
3. Визначити професійний напрямок, або кілька професій, які подобаються, до яких є потяг, існують принципові можливості успішного їх освоєння та працевлаштування.
4. Шукати якнайбільше інформації про цей напрямок, професії, знайомитися з людьми, які їх представляють.
5. Спробувати знайти можливість для спостережень дитини за діяльністю спеціалістів.
6. Визначити фізичні характеристики та психологічні якості, необхідні для кожної з цих професій.
7. „Приміряти” на свою дитину ці види діяльності.
8. Скласти список суттєвих можливостей професій (наприклад, можливість спілкування з багатьма людьми, поїздки за кордон, висока платня, тощо), та складнощів (високе навантаження, ненормований робочий час, значне фізичне навантаження, тощо) і допомогти проаналізувати сину (дочці) їх, співвіднести з життєвою метою, очікуваннями, мріями. Порівняти, зважити всі „плюси” й „мінуси”.
9. Зробити остаточний вибір.
10. Розпланувати кроки до бажаного, продумавши й запасний варіант та впевнено разом йти до мети.
Типові помилки підлітків в ситуації вибору професії:
¨ поділ професій на «престижні» і «непрестижні»;
¨ ототожнення навчального предмета з професією;
¨ перенесення ставлення до людини на професію;
¨ спонтанний вибір лише під чиїмось впливом;
¨ неправильне уявлення про характер праці в певній трудовій діяльності;
¨ вибір під впливом певних обставин;
¨ думки про легке життя.
« Працьовитість? Легко! ”
Прибирати іграшки нудно—це перевірений факт.
Але ж інтерес—найважливіший стимул діяльності. Не тільки для дітей, а й дорослих. Отже, необхідно штучно створити, підігріти його. І найефективніший спосіб—це перетворити прибирання на цікаву спільну роботу.
Для початку давайте подумаємо: невже світ зруйнується від того, що в дитячій не буде ідеального порядку? І невже він, цей порядок, коштує стільки нервів, сліз, взаємних обвинувачень і образ? Адже дитина неминуче вносить сум'яття в життя дорослих. Діти всюди сунуть свій ніс, усе хочуть дістати й покрутити в руках, постійно щось ламають, розбирають. І від цього нікуди не подітися.
А що стосується збирання іграшок та іншої допомоги щодо прибирання вдома, то багатьом дітям буває важко займатися цим постійно, щодня через свої вікові особливості. У певному сенсі дитина—завжди безлад, завжди порушення звичайного ходу речей, інакше вона не біла б дитиною, а була б роботом або маленьким дідусем. Звичайно привчати дітей до праці й порядку необхідно, але треба, щоб це не виливалося в нескінченні конфлікти. Діти молодшого шкільного віку зазвичай з радістю відгукуються не пропозицію рідних зробити що-небудь спільно. Їхні відмови зробити щось самостійно в більшості випадків обумовлені не неслухняністю, а страхом, що завдання виявиться надто складним. Крім того, у процесі спільної роботи найкраще розповідати дітям щось цікаве,, розмовляти про що-небудь стороннє, не пов'язане з тим, чим ви займаєтеся. Тоді психологічний акцент буде перенесено на розмову, і робота з нудної повинності перетвориться на приємне проведення часу. Дитині це може так сподобатися, що, бажаючи побільше поспілкуватися з вами, вона почне вам пропонувати свою допомогу й в інших ситуаціях.
Або спробуйте по ходу справи пограти в ляльковий театр. Припустимо, неслухняний ведмедик не хоче залазити до ящика, а слухняний динозаври допомагає зібрати розкидані деталі конструктора й придумує, як заманити в ящик ведмедика-непослуху.
Деяким батькам вдається вмовити чадо зібрати іграшки, пообіцявши якийсь презент. Інші вважають це неправильним. Хто має рацію? Думаю, не трапиться нічого страшного, якщо ви пообіцяєте дитині в нагороду за працю якісь ласощі, перегляд мультиків або читання улюбленої книги. НЕ як плату за послугу, а саме як винагороду, заохочення. Адже коли людина робить щось гарне, її теж хочеться порадувати у відповідь.
Важливо тільки, щоб винагорода не була суто матеріальною. Одного разу дали цукерок, вдруге—приголубили, побалакали про щось, втретє—пограли, учетверте—приготували не вечерю смачненькі пиріжки. І не обов'язково заохочувати відразу ж, “не відходячи від каси”. Треба створювати не відчуття торгівлі або взаємовигідного обміну послугами, а теплу, дружню атмосферу, коли люди з любов'ю піклуються одне про одного.
А от грошу за роботу з прибирання житла пропонувати дитині не варто. Це геть випадає із традицій нашої культури.
Батарейка - це небезпека!
Кожен з нас хоча б один раз у житті чув про те, що батарейки краще не викидати у відро для сміття. Але далеко не кожен знає причину, по якій потрібно так чинити. Невже виробники хочуть наживатися на своїх клієнтах, і використовувати вже непридатний товар по другому разу? Або, може бути, не вигідно переробляти метал, з якого виготовлені звичайні батарейки? Ні, звичайно, все не так. Все набагато простіше, і відповідь одна - екологія! Все частіше ми чуємо про різні фонди з порятунку природи, бачимо по телевізору передачі про вимираючих тварин, Інтернет так і рясніє посиланнями на благодійні співтовариства. Зверніть увагу, тепер кожен з нас, не роблячи особливих зусиль, може допомогти нашій рідній планеті Земля стати здоровіше і чистіше. Саме для цього і варто підготувати для батарейок окреме місце подалі від сміттєвого відра.
Про які батарейках йдеться? В першу чергу, маються на увазі акумулятори. Саме вони містять найбільше шкідливих речовин. Але в список «батарейок» входять також звичайні «пальчикові», «мізинчикові», середні та великі батарейки, якими ми дуже часто користуємося в побуті, наприклад, для пульта від телевізора або дитячих іграшок. Також в небезпечний список можна віднести і маленькі плоскі батарейки, схожі за формою на монети, і використовувані для невеликих пристроїв, таких як, наприклад, калькулятор.
Чому вони так шкідливі для екології? Ртуть, літій, цинк, кадмій, свинець, марганець та інші метали - ось невеликий перелік матеріалів, з яких виготовляють батарейки. Вони завдають невичерпної шкоди природі та людині у вигляді захворювань, або, наприклад, отруєної води. Коли батарейки відвозять на полігони твердих побутових відходів, всі їх згубні складові потрапляють у грунт і заражають землю отрутами на багато квадратних кілометри навколо.
Чи знаєте Ви?
Одна батарейка, викинута у сміття, забруднює 20 квадратних метра землі, на якій росте 2 дерева, живуть:
2 крота,
1 їжачок,
кілька тисяч дощових хробаків.
За даними української митниці, в країну щороку завозиться 300 млн. батарейок, 2 млн. мобільних телефонів, близько 1 млн. енергозберігаючих ламп. Переважна більшість з них опиняються у звичайних смітниках, забруднюючи довкілля.
Як навчити дітей уникати інтернет-небезпек
Головне завдання батьків ― не зачинити для дитини наглухо двері у віртуальний світ, а навчити її уникати небезпек.
Що саме так насторожує нас у захопленні дітей інтернетом і зокрема соціальними мережами?
Чи є вірогідність, що ці побоювання виправдаються?
Які ще способи, крім категоричних заборон, допоможуть ефективно застерегти наших дітей від загроз віртуальності?
ПОБОЮВАННЯ 1
Спілкуючись у соціальних мережах, дитина може легко стати жертвою шахраїв та педофілів.
Як діяти?
Не залякуючи дитину, розказати їй, що спілкуючись у соціальних мережах, у жодному разі не можна:
- вказувати у профілі користувача свою справжню адресу і номер телефону, номер школи, розповсюджувати
- інформацію про рівень сімейного достатку, місце і графік роботи батьків;
- додавати у друзі і запрошувати дружити людей, яких не знаєш особисто;
- завищувати свій вік;
- виставляти відверті фото (особливо це стосується дівчаток);
- погоджуватися на реальну зустріч з людьми, яких знаєш лише віртуально
ПОБОЮВАННЯ 3
Потрапивши у соціальну мережу, дитина відмежується від батьків, перестає підтримувати з ними відносини.
Як діяти?
Частіше цікавитися мережевим життям дитини, проте робити це обережно і делікатно. Не контролювати кожен її крок, не дозволяти собі таємно переглядати повідомлення і контакти: навіть дитина має право на свій особистий простір.
Попросити дитину налаштувати вам аккаунт у соціальній мережі. Нехай вона навчить вас «перекачувати» фільми, музику, книги, обмінюватися цікавими інтернет-посиланнями.
Організувати спільний з дитиною інтернет-проект. Наприклад, оформити сімейне генеалогічне древо, опублікувати уривки з прабабусиних мемуарів тощо.
Додати дитину у друзі в соціальній мережі.
ПОБОЮВАННЯ 4
Діти спільно виконують у «ВКонтакті» домашні завдання. Це погано позначиться на їхній успішності.
Як діяти?
У колективній підготовці до уроків немає абсолютно нічого поганого. У реальності це робили школярі всіх часів. Власне, це навіть корисно: пояснення більш успішного однокласника дитина може зрозуміти краще, ніж ваші. До того ж, спільна підготовка домашніх завдань розвиває навички роботи у команді: поки один з учасників готує інформацію для твору з української мови, інший ламає голову над задачками з математики, а третій готує матеріали для презентації з географії.
ПОБОЮВАННЯ 5
У соціальних мережах більшість підлітків — неосвічені. Спілкуючись комп’ютерним сленгом, дитина перестане говорити нормальною мовою.
Як діяти?
Не списувати все на вплив соціальних мереж, якщо у дитини часто виникають проблеми з письмовим мовленням. Обов’язково обговорити ці моменти з учителем української мови, проконсультуватися у кваліфікованого логопеда. За необхідності — домовитися про кілька додаткових уроків.
“ГАРЯЧІ” КОНТАКТИ З ІНТЕРНЕТ-НЕБЕЗПЕКИ
1. Спеціальний розділ сайту компанії “Київстар” із захисту дітей від негативного контингенту
Проконсультуватися з експертом з онлайн-безпеки можна на сайті http://online-bezpeka.kyivstar.ua, де кваліфіковані спеціалісти дадуть Вам відповіді на Ваші питання.
2. Електронна “гаряча лінія” з протидії дитячої порнографії в інтернеті “Ла Страда-Україна”
Повідомити про випадки дитячої порнографії в Інтернеті можна за допомогою форми на головній сторінці www. internetbezpeka.org.ua
3. Національна “гаряча лінія” з питань протидії домашнього насильства і захисту прав дітей.
Звернувшись за телефоном 0 800 500 355 (безкоштовно для дзвінків із стаціонарних телефонів), або 386 (безкоштовно для дзвінків з телефонів мобільних операторів “Київстар” і “МТС” ) чи електронною поштою на info@lastrada.org.ua, onlandia@live.com
|
